Лейкози: основні клінічні прояви

Для всіх форм лейкозів характерна наявність трьох основних груп синдромів:

• Інфекційно - токсичного синдрому, в основному проявляється у вигляді схильності до різних інфекційних і запальних процесів через зниження опірності організму, порушення процесів імунітету,
• Геморагічного синдрому, який проявляється порушенням згортання крові і схильністю до підвищеної кровоточивості, появи гематом, крововиливів і навіть кровотеч (як і при геморагічних діатезах).
• Анемічного синдрому, який проявляється різним ступенем гіпоксії в органах і тканинах у вигляді блідості шкіри і слизових, запаморочення, задишки, підвищеної стомлюваності і т.д. (Як при анеміях).

Особливості перебігу гострого лейкозу

Відео: ПРИЧИНИ, СИМПТОМИ І ЛІКУВАННЯ ЛЕЙКОЗУ

Найбільш часто зустрічаються такі форми гострого лейкозу: мієлобластний, монобластний, промієлоцитарний, мегакаріобластний, лімфоцитарний, недиференційований і ерітромієлоз і інші.

Гострий лейкоз характеризується послідовною зміною етапів розвитку хвороби:

Відео: Справжні причини лейкозу і алергії Марва Агонян

• Початкова стадія найчастіше починається із загальної слабкості, невеликий субфебрильної температури, появи болів в м`язах, кістках і суглобах, головного болю, зниження апетиту і нудоти, емоційної нестійкості.
• Розгорнута стадія (перша атака або рецидив) протікає на тлі вираженої слабкості, сильних болів в м`язах і кістках, лихоманки. На шкірі і слизових безпричинно з`являються невеликі крововиливи, грибкові і виразково-некротичні ураження, а також червонуваті вузлові утворення і бляшки, зі схильністю до злиття. Кровоточать ясна, можуть виникати носові, шлункові, кишкові, маткові, гемороїдальні кровотечі. При лімфобластних лейкозах часто розвиваються неврологічні порушення (нейролейкемія) через запалення нервових корінців, розвитку менінгоенцефаліту, запалення черепно-мозкових нервів, а також порушення зору.
• Ремісія: повна (з нормалізацією загального стану, зміст бластних клітин в кістковому мозку не більше 5%, а в периферичної крові їх немає) і неповна (нормалізація загального стану, але кількість бластних клітин в кістковому мозку більше 5%).
• Одужання - повна ре-місія, що триває більше 5 років спостерігається у 50% хворих, які пройшли інтенсивну терапію.
• Рецидив гострого лейкозу розвивається у 50% хворих, характеризується появою нових вогнищ не тільки в кістковому мозку, але і в інших органах. З кожним наступним рецидивом прогноз захворювання погіршується.
• Термінальна стадія характеризується наростаючими виразково-некротичними ураженнями, вираженим порушенням нормального кровотворення, наявністю важких ускладнень, відсутністю ефекту від проведеної терапії, в тому числі цитостатиками.

Середня тривалість життя хворих при лімфобластних лекойкозах вдвічі коротше, ніж при мієлобластних лейкозах і становить близько півроку. Причиною смерті найчастіше є інфекційні ускладнення, а також кровотечі.

Особливості перебігу хронічного лейкозу

Найбільш часто зустрічаються такі форми хронічних лейкозів: миело- і лімфолейкоз, мієломна хвороба, еритремія, сублейкемічні мієлоз, поліцитемія і інші.

• Хронічні лейкози на початковому етапі свого розвитку можуть протікати безсимптомно і виявляються при дослідженні крові з іншого приводу.
• У період ви-вираз клінічних проявів можуть сильно турбувати слабкість і пітливість, невелике підвищення температури тіла, а також болі в кістках. Дуже часто знижений апетит, хворі втрачають у вазі аж до виснаження (кахексії), турбує чув-ство тяжкості в правому підребер`ї і в області селезінки через збільшення цих органів і розвитку в них запалення. Ця стадія захворювання при систематичному лікуванні цитостатиками може тривати до 4-5 і більше років (все залежить від форми лейкозу), без відповідного лікування - не більше 2-3 років.
• В тер-номінальної стадії хронічного лейкозу сильно збільшуються селезінка і пе-чень, лімфатичні вузли. З`являються і прогресують явища серцево-судинної недостатності (задишка, зниження артеріального тиску, тахікардія, і інші), геморагічний синдром виражений помірно. У деяких випадках розвивається гепатит з желтушностью, печінкова недостатність. Опірність організму до всіх видів інфекції знижена, тому часто виникають пневмонії, ангіни, грибкові і гній-ні поразки, які можуть привести до летального результату.

Перебіг та наслідки лейкозів

Деякі види хронічного лейкозу (лімфолейкоз) можуть ускладнюватися появою аутоімунних процесів, які ведуть до розвитку аутоімунної тромбоцитопенії і гемолітичної анемії. У рідкісних випадках можлива малігнізація (малігнізація) збільшених лімфовузлів з розвитком гематосаркоми і з вираженим больовим синдромом.

При доброякісному перебігу хвороби, своєчасному проведенні курсів протирецидивної терапії трудоспособ-ність у хворих може зберігатися до 10 років і більше.