Агрохімічне обстеження грунтів липецк

В "Методичні вказівки по проведенню комплексного агрохімічного обстеження грунтів сільськогосподарських угідь" (ЦИНАО, Москва, 1994 р

Агрохімія, агрогрунтознавство і агроекологія

Агрохімічна і екологічна оцінка застосування калійних добрив

Агрохімічна оцінка азотного стану грунту

Аміачна селітра, сечовина, КАС

Асортимент амонійних і нітратних азотних добрив

Баланс азоту і основні статті балансу в землеробстві

Безпідстилковий гній БН. Склад, властивості і технологія застосування

Вплив зовнішніх факторів на надходження елементів мінерального живлення в рослини і їх облік при застосуванні добрив

Дія зовнішніх чинників і доступність елементів живлення рослин

Дія органічних і мінеральних добрив на родючість грунту

Рослини, вирощувані на зелене добриво

Значення різних видів поглинальної здатності грунтів в харчуванні рослин і застосуванні добрив

Значення показників рН

Комплексні добрива.

Методика закладання польового досвіду з добривами

Методика відбору грунтових зразків для агрохімічного аналізу

Відео: РЦИ Липецької обл. представляє сучасну агрохімічну лабораторію для аналізу грунту і рослин

Мікродобрива, що містять бор, марганець, цинк, мідь, молібден

Оптимальні параметри агрохімічних показників

Основні закономірності трансформації фосфору

Основні принципи розробки системи застосування добрив

Особливості харчування і добрива картоплі в Нечорноземної зоні

Особливості харчування і добрива довголітніх злакових культурних пасовищ

підстилковий гній

Ґрунтова і рослинна діагностика

Зміст і форми К2О в грунті

Зміст і форми основних елементів живлення (NPK) в грунті

Порівняльна ефективність фосфорних добрив в різних грунтово-кліматичних зонах

Вимоги рослин до умов мінерального живлення

Відео: Агрохімічне обседованіе

Хімічна меліорація

Екологічні аспекти застосування добрив

агромеліоративних заходів

Агрономічна оцінка гранулометричного складу ґрунту

Агрономічна оцінка органічної речовини грунтів

Агроекологічна класифікація земель таежно-лісової зони

Агроекологічна оцінка і використання грунтів лісостепової зони

Агроекологічна оцінка і використання грунтів степової зони

Агроекологічна оцінка с / г культур по їх вимогам до ґрунтових умов

Біогенної - акумулятивні грунтові процеси

засолені грунти

Зональні особливості структури грунтового покриву

Загальна схема агроекологічної класифікації земель

особливості меліорації

Особливості меліорації і використання торф`яних болотних грунтів

всі сторінки

Сторінка 16 з 43

Методика відбору грунтових зразків для агрохімічного аналізу і складання агрохімічних картограм.

Для агрохімічної характеристики сільськогосподарських угідь грунтові зразки відбирають, як правило, з орного шару певної площі поля. Об`єднану пробу складають з багатьох точкових проб (індивідуальних зразків), відібраних рівномірно з усієї площі елементарної ділянки поля. Так як дані агрохімічних аналізів поширюються на всю площу ділянки поля, з якого беруть один змішаний зразок, то розмір цього еле плементарним ділянки буде визначатися рівнем забезпеченості господарства мінеральними і органічними добривами, рівномірний ністю їх внесення, грунтовими і кліматичними умовами, цільовим призначенням сільськогосподарських угідь.

У польових сівозмінах Нечорноземної зони один змішаний зразок найчастіше беруть з 4-8 га, в степових районах, де поч венний покрив відрізняється меншою строкатістю, - з 10-15 га. В овочевих сівозмінах, а також при детальному агрохімічному картировании ділянок багаторічних плодових і ягідних насаджені дений змішаний зразок відбирають з площі 1-2 га.

Відбір ґрунтових зразків проводять тростьевим буром або лопатою з усією глибини орного шару і тільки в спеціальних дослідженнях зразки беруть з двох або декількох шарів грунту. Оскільки маса грунту, що забирається при одному уколі тростьевого бура, невелика, то середню пробу складають з кількох разових проб.

Для отримання представницького середнього зразка бажано відібрати якомога більше індивідуальних (разових) проб однакової маси в різних місцях ділянки.

Вибір маршруту при Агрохім номічному картировании в значній мірі визначається конфігурацією поля. Точкові проби не слід відбирати безпосередньо після внесення мінеральних і органічних добрив, вапна, на краю полів, а також на колишніх місцях розташування штабелів гною, торфу, скирт соломи або сіна. Слід також враховувати зміну вмісту рухомих елементів живлення протягом вегетаційного періоду. Кожен змішаний зразок масою 300-400 г упаковують в матерчаті або полімерні мішки і маркують. На етикетці вказують адресу господарства, номер сівозміни, поля і зразка, оброблювану культуру, час взяття зразка, а також прізвище техніка, яка відбирала зразки. Доставлені в лабораторію зразки необхідно швидко і кваліфіковано підготувати до аналізу. Грунтові зразки при підготовці до аналізу доводять до повітряно-сухого стану в сушильній шафі або сушильній камері при температурі 40-45 ° С і розмелюють на грунтової лабораторному млині.

Складання та оформлення а / г картограм

Для складання агрохімічних картограм основними документами є

· Журнал агрохімічного обстеження грунтів сель ськогосподарських угідь

· Робочий польовий план землеустрою господарства з нанесеними грунтовими контурами, межами всіх окремо оброблюваних ділянок і сіткою елементарних участ ков.

На першу з 6-7 копій з уточненого робочого польового ек земпляра плану внутрішньогосподарського землеустрою переносять все елементарні ділянки, в середині яких ставлять їх номери, а під ними - відповідні агрохімічні показники з Журналу для складання авторського оригіналу зведеної агрохімічної картограми. Зведена агрохімічна картограма необхідна для збереження агрохімічних показників грунтів з окремих елементарних ділянок, для порівняння результатів аналізів при повторному обстеженні і для відновлення Агрохім мических картограм в разі їх втрати.

На інші екземпляри копій плану землеустрою переносять результати аналізів за змістом окремих поживних елементів, кислотності і іншими показниками.

Елементарні ділянки при складанні картограм окремих агрохімічних показників об`єднують в контури певної забарвлення з урахуванням існуючої угруповання за цими показниками зміна прийнятих градацій не допуска кається.

Площі на картограми виділяють в самостійний контур при наявності не менше трьох елементарних ділянок, агрохімічні показники яких укладаються в межі двох груп діючих вказівок. Контури на картограма можуть збігатися з кордонами ґрунтових контурів, якщо відмінності в плодоро дии обумовлені генетичними особливостями грунтів. На інтенсивно удобрюваних полях контури можуть збігатися з природними межами полів, тому допускається випрямлення кордонів агро хімічних контурів.

Допускається складання суміщених картограм, т. Е. Один показник (наприклад, кислотність грунту) показують суцільною розфарбуванням, а інші відповідно трикутником, кружечком, ромбом, причому колір в обраній фігурі повинен відповідати шкалою розмальовки показника. На картограма кислотності штрихуванням показують контури піщаних і супіщаних грунтів. На авторських оригіналах картограм здійснюють підрахунок площі агрохімічних контурів планіметрії або палеткой- результати його об`єднують по групах градацій і видами угідь і заносять в експлікацію авторського та інших примірників картограм. Прийняте при агрохімічному обстеженні поділ ґрунтів на 6 груп (класів), від дуже бідних (1-й клас) до дуже ви соких (6-й клас), дозволяє все с / х к-и ,, що розрізняються за потребою в поживних еле ментів , згрупувати по забезпеченості їх рухомими формами поживних елементів грунту, т. е. забезпеченість грунтів піт-м і елементами може бути виражена по відношенню до певної с / г к-е або групі культур. Численні польові досліди, проведені в різних грунтово-кліматичних умовах, підтвердили тісну кореляцію між вмістом в грунті рухомих форм п -ми: чим вище в грунті зміст пі тательних елементів, тим менше еффектівнітательних елементів і ефективністю відповідних видів добрив під усіма с / г ку ость відповідних добрив, і, навпаки, чим нижче в грунті вміст елемента, тим вище ефективність внесення цього елемента з добривами.

На підставі польових дослідів все с / х куль тури по потреби в поживних елементах і виносу їх з уро жаямі поділяють на 3 основні групи: 1) к-и Неви сокого виносу поживних елементів (зернові колосові, зер нобобовие і трави) - 2) культури підвищеного виносу (кормова і цукрові буряки, картопля, кукурудза) - 3) культури високого виносу (овочеві і деякі технічні - чай, цитрусові, ви Ноград).

Агрохімічне обстеження грунтів в господарстві дозволяє з урахуванням вирощуваних культур визначити потреба в окремих них видах добрив, визначити потребу грунтів в хімічної меліорації і розрахувати норми вапна і гіпсу.

Наявність агрохімічних картограм або паспортів полів по зволяет більш обгрунтовано підходити до диференційованого застосування добрив по окремих полях і окремо оброблюваних ділянках з урахуванням родючості грунту на них і тим самим значно підвищити агрономічну і економічну ефек ність добрив.
Фото і відео

Рубрика: Реферати по екології. Тип: Доповідь. Доданий: 23.12.2009. Система слідкування за ступенем забрудненості ґрунту та інших елементів біосфери. Грунтово-екологічний моніторинг земель сільськогосподарського призначення

ТОВ "Український Центр Екології Грунтів" пропонує нову технологію агрохімічного обстеження грунтів.

Ви тут: Головна Новини Агрохімічне обстеження грунтів Приморського краю. За даними обстеження з використанням матеріалів попередніх

У травні 2011 року було проведено агрохімічне обстеження грунтів земель сільськогосподарських угідь на площі 8816 гектарів ріллі.

Агрохімічне обстеження грунтів включає в себе - польове обстеження грунтів- - проведення аналітичних робіт

3. Агрохімічне обстеження грунтів проводиться для визначення показників родючості грунтів ріллі. 5 серпня 2014

Агрохімічне обстеження. грунтів і земель с / г призначення Саратовської області. Карти родючості. Детальніше.

Відео: Експрес-аналіз грунту

Для визначення потенціалу родючості грунтів при проведенні агрохімічних обстежень з 2011 року застосовуються ГІС-технології

- агрохімічне обстеження грунтів - складання проектно-кошторисної документації на вапнування кислих ґрунтів

ГІС-технологія при грунтово-агрохімічному обстеженні дозволяє більш Для цього обстеження грунтів проводиться з використанням приладів і мобільних

Грунтову картографування і грунтово-агрохімічне обстеження об`єктів спостереження - розділ При цьому всі грунту, поширені на ключовій ділянці

Лазо не проведене агрохімічне обстеження грунтів на вміст небезпечних хімічних речовин (залишкової кількості пестицидів, солей важких металів) 5 листопада 2013

У зв`язку з цим аграріям рекомендовано до 1 березня оформити заявку на проведення агрохімічного обстеження ґрунту в майбутньому році.

10.1.4. Агрохімічне обстеження грунтів проводять фахівці відділів грунтово-агрохімічних досліджень державних центрів (станцій)

Агрохімічний аналіз грунту відображає стан грунту за такими основними показниками: - Основні агрохімічні показники (6 показників)

Відео: Робота агрохімічної лабораторії в тепличному комбінаті

Особливістю агрохімічного обстеження проводиться компанією "Агро-Софт" полягає в сепараційному (зональному) відборі зразків грунту

3.3 Значення агрохімічного обстеження грунтів. Існуючі географічні зміни в грунтовому покрові і кліматичних умовах нашої країни

Агрохімічне обстеження грунтів співробітниками Управління Россільгоспнагляду по Бєлгородській області.

Агрохімічне обстеження і аналіз ґрунтів, грунтова карта. Економічно вигідним є агрохімічне обстеження

Агрохімічне обстеження ґрунту. Обстеження проводитися за допомогою автоматіческоко пробоотборника, встановленого на базі автомобіля.

Виконання всіх проектно-вишукувальних робіт з агрохімічного обстеження грунтів ведеться в суворій відповідності зі справжньою методикою

Для визначення значень цих параметрів проводиться агрохімічне обстеження грунтів.

Агрохімічне обстеження грунтів в господарстві дозволяє з урахуванням вирощуваних культур визначити потреба в окремих видах добрив

Проводимо високоточне агрохімічне обстеження грунтів полів та інших сільськогосподарських угідь.

Агрохімічне обстеження грунтів виробляють для розробки рекомендацій щодо раціонального застосування добрив і хімічних меліорантів.

Визначення природної родючості грунтів за результатами агрохімічного обстеження.