Принципи діагностики простатиту

Ретельна діагностика простатиту (з дотриманням всіх необхідних вимог) - запорука успішного лікування пацієнта. При визначенні характеру патологічного процесу і причини його виникнення важливу роль відіграє правильне проведення кожного етапу діагностики.

Перший етап: опитування хворого

Діагностика простатиту у чоловіків починається з проведення опитування хворого. На цьому етапі з`ясовується суб`єктивна картина захворювання (головним чином його симптоматика і можливі причини запального процесу).

Найбільш часто пацієнти скаржаться на наявність таких порушень, як:

1. Больовий синдром різного ступеня інтенсивності. Основна причина його виникнення - недостатнє харчування тканин передміхурової залози, нестача в них кисню і накопичення продуктів обміну, що надають токсичну дію. Ці процеси відбуваються внаслідок того, що запальний процес призводить до набряку, спазму кровоносних судин і порушення кровопостачання. Іннервація передміхурової залози здійснюється нервовими волокнами, які тісно переплітаються з волокнами, іннервують м`язи тазового дна, нижніх відділів кишечника і інших статевих органів. Тому локалізація больових відчуттів може бути різною. Найбільш часто хворі описують больові відчуття як відчуття печіння, тяжкості, тиску, ломоти в області яєчок, промежини і анального отвору.
2. Больові відчуття в процесі сечовипускання, статевого акту і після нього. Пов`язані з підвищенням кислотності секрету передміхурової залози і подразнюють його на стінки сечовипускального каналу.
3. Розлад сечовипускання. Виникає в результаті порушення механізму іннервації передміхурової залози, набряклості її тканин і здавлення верхньої частини уретри. Проявляється збільшенням частоти сечовипускання, відчуттям неповного спустошення сечового міхура, зміною характеру струменя сечі.
4. Порушення статевої функції. Обумовлено запаленням ділянки передміхурової залози, на якому розташовуються основні рецептори, відповідальні за нормальний перебіг статевого акту і отримання задоволення від нього. Це призводить до порушення перебігу статевого акту. Запальний же процес в тканинах простати може стати причиною появи больових відчуттів в процесі сім`явиверження.
5. Безпліддя. Ця проблема часто турбує чоловіків з хронічним перебігом простатиту, який раніше не вдавалося діагностувати. Приводом для занепокоєння повинні служити тільки безплідні спроби зачати дитину протягом року і більше.

При вивченні історії захворювання можуть звернути на себе такі факти, як:

• безладне статеве життя пацієнта;
• часті інфікування нижніх відділів сечостатевого тракту;
• малорухливий спосіб життя;
• куріння і часте вживання алкоголю;
• ознаки ослаблення імунної системи (часті застуди, недавно перенесене соматичне захворювання або оперативне втручання);
• наявність професійних шкідливих умов (сидяча робота, ймовірність локального перегріву тканин статевих органів).

Ці обставини підвищують ризик розвитку запального процесу в тканинах передміхурової залози.

Другий етап: об`єктивний огляд

На етапі об`єктивного огляду хворого вирішальне значення має пальпаторне дослідження передміхурової залози. Воно проводиться через ампулу прямої кишки і дозволяє оцінити такі критерії, як:

1. Форма простати і її контури. Дозволяє диференціювати запальний процес на доброякісну гіперплазію, при якій форма органу змінюється.
2. Розміри передміхурової залози. Їх збільшення свідчить про набряклості або розростанні тканини і служить непрямою ознакою запального процесу.
3. Консистенція тканини - одна з ознак запалення або пухлинного процесу.
4. Наявність ділянок ущільнення, вогнищевих утворень, твердих включень. Дозволяє виключити пухлинні розростання тканини, конкременти, абсцеси.
5. Хворобливість тканин при пальпації. Служить непрямою ознакою запального процесу.

Отримавши необхідні відомості шляхом проведення об`єктивного огляду, лікар робить висновки про те, які потрібно здати підтверджують або виключають простатит аналізи.

Третій етап: лабораторна діагностика

Стандартна схема обстеження хворого з підозрою на гострий або хронічний простатит включає в себе такі види лабораторних досліджень, як:

1. Аналіз сечі. Дозволяє виявити або виключити ознаки запалення сечового міхура і диференціювати запалення простати з циститом.
2. Аналіз крові. Аналіз крові при простатиті проводиться з метою виявлення непрямих ознак запальної реакції і виключення таких серйозних статевих інфекцій, як сифіліс і ВІЛ.
3. Мікроскопічне дослідження секрету простати. Дозволяє виявити клітини (учасники запальної реакції). Вірогідним ознакою простатиту служить виявлення при мікроскопічному дослідженні більше десятка разноядерних лейкоцитів. У рідкісних випадках при цьому дослідженні вдається виявити збудника інфекції.
4. Тест третьої порції сечі. Проводиться за спеціальною методикою, виявляє зміни запального характеру.
5. Дослідження секрету простати. Дозволяє оцінити його біохімічні і фізичні властивості, виявити непрямі ознаки запалення в тканинах передміхурової залози.
6. Дослідження секрету передміхурової залози методом полімеразної ланцюгової реакції. Найбільш достовірний метод визначення збудника інфекційного процесу, особливо при діагностиці хронічного простатиту.
7. Бактеріологічний посів секрету простати. Дозволяє не тільки виявити збудника інфекції, але і визначити ступінь його чутливості до різних видів антибактеріальних препаратів. Ці аналізи при простатиті мають вирішальне значення, так як дають можливість підібрати найбільш ефективний препарат для боротьби з ним.
8. Спермограма. Складається при підозрі на порушення фертильності сперми і ознаках розлади статевої функції чоловіка.

Після отримання результатів аналізів на простатит проводиться інструментальне і апаратне обстеження хворого.

Четвертий етап: інструментальна і апаратна діагностика

Як правило, для підтвердження або виключення наявності запального процесу в тканинах передміхурової залози проводиться її ультразвукове дослідження. Це найбільш часто застосовується, підтверджує простатит діагностика. Проводиться із застосуванням спеціального трансректального датчика. Перевага даного методу полягає в тому, що він дозволяє не тільки виявити ознаки запального процесу, але і виключити наявність пухлинних утворень і інших патологічних змін в тканинах простати.

Ехопрізнакі запалення тканин простати виглядають наступним чином:

1. Збільшення передміхурової залози в обсязі (розмірах). Чи не є важливим показником, так як дане стан може спостерігатися і при доброякісної гіперплазії тканин простати.
2. Нечіткість і нерівний контур краю залози.
3. Наявність ділянок з підвищеною або зниженою ехогенності.
4. Присутність ехопозітівних утворень.

Часто при ультразвуковому дослідженні простати додатково проводиться дослідження сечового міхура і яєчок, що дозволяє виключити наявність запальних процесів і в цих органах.

При підозрі на наявність в протоках передміхурової залози конкрементів проводиться рентгенологічне дослідження простати (простатографія). У звичайних ситуаціях до цього методу діагностики не вдаються.

Ретельно проведене дослідження організму хворого і його передміхурової залози дозволяє підібрати найбільш ефективне лікування.